Великоновосілківська районна рада
Великоновосілківський район, Донецька область

Акція «Збережемо історію району Разом!» в дії!

Переглядів: 71

с.Розлив

   Було це давно. Ще в 50-ті роки 20-го століття.

   Потрібні були для роботи під землею коні. Возили вони вагонетки з вугіллям, який добували люди. Вирощувати цих коней стали в заплаві річки Вовча. Назвали цю ділянку «Забійник», тому що вважалося це відділенням шахтарського селища.

   Але поступово почали люди обживати цю місцевість: усе більше й більше залишалися тут жити новосели. З`явилися перші врем`янки, а потім і щитові будинки. Потихеньку з`явилося ціле селище. Дали завдання керівництву підібрати назву для села. Довго думали, як назвати. А це відповідальна справа. Поки один не запропонував Розлив. Адже навесні, у сильний розлив, зникають луки й видолинки, пні, як підводні камені, де-не-де витикаються з кори.  Уся заплава стає морем – весняний водний простір – розлив.

   Так і закріпилася за селом назва – Розлив.

с. Одрадне

     Одного разу молодий парубок їхав степом. Навколо були поля й поля. Це було навесні. Нарешті в долині з”явилась маленька хатинка, яку оточував вишневий садок. Хатинка купалась у цвіті. Хлопець поїхав швидше. У тій хатині жила сім”я. Він попросив напитися води. Із хати вийшла молода чорноброва дівчина й подала кухоль з водою. Юнак був зачарований нею. Вона стала відрадою для нього. Юнак і дівчина одружилися. У них народилося багато дітей. І назвали село Одрадним, бо юнак в цьому селі знайшов щастя, відраду для свого серця.

с. Грушеве

      Під час монголо-татарської навали разом з невеликим загоном татар їхала принцеса зі знатного багатого роду. Вона була дуже вродливою. Загін зупинився на ночівлю. Зненацька налетіли козаки. Відбулася сутичка, під час якої загинула дівчина. Воїни поховали її на місці гибелі. Через деякий час на її могилі виросла груша. Дерево було високим, гіллястим і міцним. Кожного року воно буйно квітло та давало смачні плоди. Ця груша росла декілька століть і тому поселення недалеко від цього дерева назвали Грушевим.

      За іншою версією, село грушеве називалось так, тому що в тій місцевості росло дуже багато груш. Вони були великі та міцні, приносили багато соковитих плодів із року в рік.

Джерело: Збірник «Легенди, перекази і бувальщини Великоновосілківського району»

« повернутися до списку новин